Забруднення світового океану нафтою

Нафта — це давнє викопне паливо, яке ми використовуємо для обігріву наших будинків, вироблення електроенергії та функціонування різних секторів світової економіки. Але коли відбувається забруднення нафтою вод світового океану, це викликає дуже великі проблеми та негативні наслідки. Нафтові плями завдають непоправної шкоди екології планети. Щоб боротися із забрудненнями такого типу, люди повинні докладати величезних зусиль та використати багато фінансових коштів.

Забруднення світового океану нафтою

Що таке нафта?

Сира нафта – рідкі залишки древніх рослин і тварин, які є викопним паливом, що використовується для широкого спектру палива та продуктів. Нафта знаходиться під землею або дном океану в резервуарах. Після буріння та відкачування сирої нафти, нафтові компанії транспортують її трубами, кораблями, вантажівками або поїздами на нафтопереробні заводи. Там вона очищається, щоб можна було перетворити її на різні нафтопродукти, включаючи бензин та інші види палива, а також на бітум (асфальт), пластмаси, мило та фарби.

Джерела забруднення нафтою світового океану

Люди зазвичай звертають увагу на проблему забруднення світового океану нафтопродуктами, коли відбувається аварія нафтового танкера або катастрофа на нафтовій платформі.

Одним із таких прикладів є інцидент з Deepwater Horizon у Мексиканській затоці навесні 2010 року.
У таких випадках нафтові плями часто дрейфують до узбережжя, вбиваючи морських птахів та ссавців. Але насправді на масштабні аварії нафтових танкерів припадає лише близько 10% всього обсягу глобального забруднення морського середовища нафтою.

Більшість нафти потрапляє у світовий океан зовсім іншими шляхами, які дозволяють дати точну оцінку глобального забруднення океану.

Близько 5% надходить із природних природних джерел, і приблизно 35% припадає на різні судноплавні операції, включаючи незаконні скидання та очищення танкерів.Забруднення нафтою також включає леткі компоненти цієї копалини, які викидаються в атмосферу при різних видах процесів горіння, а потім потрапляють у воду. Ця частина, разом із забрудненнями від промислових стоків та нафтових вишок становить 45 відсотків.

Ще 5 відсотків надходять з інших остаточно недосліджених джерел.

Причини забруднення світового океану нафтою

Причини забруднення світового океану нафтою

Розливи нафти трапляються частіше, ніж ви вважаєте, і вони відбуваються з різних причин. Щорічно у територіальних водах США відбуваються тисячі розливів нафти. Більшість таких витоків невеликі, наприклад при заправці корабля. Але ці витоки нафтопродуктів все ж таки завдають шкоди екосистемі світового океану, особливо якщо вони відбуваються в таких районах як пляжі, мангрові зарості або водно-болотні угіддя.

Великі розливи нафти є небезпечними лихами. Вони відбуваються, як правило, через поломку нафтопроводів, аварії великих нафтових танкерів або аварій на бурових платформах. Наслідки таких забруднень для екосистеми океану та економіки багатьох країн відчуваються протягом багатьох років чи навіть десятиліть.

Розливи нафти відбуваються практично скрізь, де ведеться буріння, транспортування чи використання нафтопродуктів. Коли відбувається забруднення нафтою вод Світового океану, залучаються фахівці NOAA. Місія Управління реагування та відновлення полягає у розробці наукових рішень для захисту океану та узбережжя від наслідків забруднення нафтою, хімікатами та морським сміттям.

Наслідки нафтових забруднень

Наслідки нафтових забруднень

Сира нафта складається з приблизно 10 000 окремих речовин, основним компонентом яких є вуглеводні (понад 95%). Однак точний склад може значно змінюватись в залежності від місця походження. Сира нафта також містить важкі метали та сполуки азоту.

Ступінь негативних наслідків нафтових забруднень на морське довкілля, а також океанічну флору і фауну значно варіюється, залежно від багатьох факторів. Серед наслідків забруднення світового океану нафтопродуктами слід зазначити й униження найбільших тварин планети, занесених у Червону Книгу – синіх китів. Великі витоки нафти надають найбільш руйнівний вплив, хоча їх наслідки здебільшого обмежені регіональними масштабами. Після аварії нафтового танкера в каньйоні Торрі в 1967 році, коли близько 115 000 тонн сирої нафти вилилися на риф біля південного узбережжя Англії, були проведені численні дослідження, які зараз дають дуже чітке уявлення про наслідки впливу різних типів нафти на живі організми та їх середовище.

Однак одна нафтова катастрофа ніколи не буває схожа на іншу, і точні наслідки залежать від багатьох умов.

Вирішальним фактором мінімізації наслідків попадання нафти в світовий океан є те, наскільки швидко нафта руйнується або опускається з поверхні моря на нижчі глибини, де завдані нею збитки, ймовірно, будуть набагато меншими.

На це впливають різні фізичні, хімічні та біологічні процеси. Залежно від багатьох різних умов навколишнього середовища, таких як температура, вміст поживних речовин у воді, вплив хвиль і т.д., розщеплення нафтових вуглеводнів може відбуватися швидко або дуже довго. Протягом перших кількох годин або навіть тижнів нафтопродукт, що потрапив до океану, модифікується внаслідок хімічних та фізичних процесів:

  • випаровування летких компонентів;
  • поширення розлитої нафти великими нафтовими плямами, що дрейфують у поверхневих шарах води;
  • утворення дисперсій (дрібних крапель олії в товщі води) та емульсій (більших крапель);
  • фотоокислення (молекулярні зміни компонентів олії, спричинені природним сонячним світлом).

Всі ці процеси можуть тривати місяці або навіть роки, але в деяких випадках, за сприятливих умов, вони можуть завершитися протягом кількох днів.

Причина такої невідповідності полягає в тому, що, по-перше, різні групи речовин, що містяться в нафті, зазнають біологічного розпаду з різною швидкістю. Швидкість розпаду залежить насамперед від молекулярної структури компонентів нафтопродуктів. Чим складніше молекули вуглеводнів, тим довше олія розщеплюється мікроорганізмами.

По-друге, швидкість розпаду різних вуглеводнів збільшується за рахунок наступних факторів:

  • високі температури, що сприяють активності бактерій;
  • велика площа поверхні (за необхідності площу поверхні плями можна збільшити з допомогою застосування диспергаторів, тобто.поверхнево-активних речовин [ПАР], що сприяють утворенню дисперсій);
  • гарне постачання киснем бактерій;
  • великий запас поживних речовин для бактерій;
  • низька кількість хижаків, здатних зменшувати кількість бактерій.

Шляхи вирішення проблеми

За ліквідацію наслідків розливів нафти та забруднення вод світового океану насамперед відповідає берегова охорона країн, які займаються видобутком та транспортуванням нафти, а експерти NOAA забезпечують наукову підтримку для прийняття розумних рішень, що захищають людей та навколишнє середовище.

Наразі створено необхідне обладнання та методи, якими користуються фахівці для локалізації та видалення нафти з навколишнього середовища у разі її витоку.

Бони є плавучими фізичними бар’єрами для нафти, які допомагають стримувати її і тримати подалі від уразливих зон, таких як пляжі, мангрові зарості та водно-болотні угіддя.

Скіммери використовуються для зняття нафти з поверхні моря. Спалювання нафтової плями також використовується у боротьбі із забрудненнями, а хімічні диспергатори здатні руйнувати структуру нафти, видаляючи таким чином нафтову пляму з поверхні океану.
Ефективність диспергаторів сильно залежить від типу та стану нафти.

Ще одним обмежуючим фактором є те, що ці диспергатори, як правило, можна використовувати лише протягом короткого часу після розливу, оскільки хімічні та фізичні процеси починають знижувати їхню ефективність вже через кілька годин. Якщо нафтові плями дрейфують до берегової лінії використання цих агентів може бути розумним варіантом.

Диспергатори витісняють нафту з поверхні у глибші шари води, знижуючи ризик того, що морські птахи чи чутлива флора покриються нафтою. Однак після вибуху на буровій платформі Deepwater Horizon у 2010 році нафта витекла зі свердловини на великій глибині та потрапила на всю товщу води. Накопичено дуже невеликий досвід реагування на лиха такого типу та такого масштабу. Як початкова реакція була додана величезна кількість диспергентів, що призвело до непередбачених екологічних наслідків.

Такі заходи боротьби з забрудненнями океану ніколи не зможуть видалити 100% розлитої нафти, і вчені повинні бути дуже обережні, щоб їх дії не завдали ще більшої шкоди.

P.S.
Якщо Вам сподобалася і була корисна ця інформація, поділіться нею в соц. мережах зі своїми друзями та знайомими. Так ви підтримаєте наш проект “Екологія життя“ та зробите свій внесок у збереження довкілля!

Наш портал "Екологія життя" присвячений проблемам екології та захисту природи. Ми ділимося знаннями та порадами щодо збереження довкілля та здорового екожиття. Приєднуйтесь до нас, щоб разом робити світ чистішим і зеленішим для майбутніх поколінь.
Violetta
Violetta
Violetta

Наш портал "Екологія життя" присвячений проблемам екології та захисту природи. Ми ділимося знаннями та порадами щодо збереження довкілля та здорового екожиття. Приєднуйтесь до нас, щоб разом робити світ чистішим і зеленішим для майбутніх поколінь.

Статті: 676

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *