Біорозкладна упаковка, що використовується в поєднанні з металевою тарою, є відмінною альтернативою звичайному пластику. Плівки, покриття і пакети на основі біорозкладних полімерів захищають продукти, що швидко псуються, від контакту з мікробами і повітрям. Вони витягуються з натуральних продуктів і можуть вироблятися та утилізуватися екологічно стійкими способами. Вони являють собою можливу відмову від пластику, яка може допомогти людям відмовитися від залежності від викопного палива.
Зростання покупок через інтернет призвело до буму упаковки для електронної комерції та збільшення кількості відходів на звалищах. Найчастіше використовуваний матеріал для упаковки – пластик. Його легко виробляти, але він спричиняє безліч екологічних наслідків, таких як тривале розкладання та збитки природним екосистемам.
Ми склали список екологічно чистих пакувальних матеріалів, які є прекрасною альтернативою пластику.
Виробництво біорозкладної упаковки відбувається з матеріалів натурального походження, наприклад, целюлози (деревини та бавовни), каучуку, зерна, молока, крохмалю та з використанням біотехнологій.
Види біорозкладної упаковки
Компостована упаковка
Компостованість відноситься до здатності матеріалу природно розкладатися в землі, не залишаючи ніяких токсичних залишків. Пакувальні матеріали, що компостуються, зазвичай виготовляються з матеріалів рослинного походження (наприклад, кукурудзи, цукрової тростини або бамбука) або біополімерних матеріалів.
Для того, щоб матеріал дійсно вважався придатним для компостування, він повинен розкладатися в домашньому компості протягом 180 днів і 90 днів у промислових умовах.
Перероблена упаковка
Екологічно безпечні пакувальні матеріали можуть бути виготовлені з переробленої упаковки. Це предмети, які дають друге життя пластику, що вже перебував у обігу.
Використовуючи перероблені матеріали, ви можете зберегти природні ресурси, зменшити кількість відходів на звалищах та запобігти забрудненню навколишнього середовища за рахунок обмеження необхідності збирання сировини.
Гофроупаковка
Гофроупаковка (або гофрокартон) в основному виготовляється з дерев або старих гофрованих контейнерів. Її можна використовувати від 7 до 10 разів для виготовлення нових пакувальних матеріалів. Крім того, упаковки з гофрокартону використовуються для вторинної переробки більше, ніж будь-якого іншого пакувального матеріалу.
Гофрована упаковка широко використовується в промисловості, і багато інтернет-магазинів використовують її для пакування та доставки своєї продукції.
Упаковка з пергаміну
Якщо вам потрібно використовувати упаковку з прозорого паперу, то хорошим варіантом може стати пергамін – гладкий і глянсовий папір, стійкий до повітря, води та жиру. Вона виготовляється з деревної маси, що робить її біорозкладною та придатною для вторинної переробки. Вона також має нейтральний рН і не містить кислот.
Целюлозна упаковка
Целюлозна упаковка виготовляється з натуральних матеріалів, таких як коноплі, дерево та бавовна. Матеріал є біорозкладним та компостованим, що робить його стійкою альтернативою пластику.
Зокрема, харчові бренди віддають перевагу целюлозній упаковці через її вологостійкі властивості. Ви можете побачити її на ринку продуктів харчування, де продавці використовують целюлозну плівку для пакування своєї продукції.
Упаковка із кукурудзяного крохмалю
Упаковка з кукурудзяного крохмалю стосується матеріалів, виготовлених, як ви вже здогадалися, з кукурудзяного крохмалю. Вона виготовляється з відновлюваних матеріалів і не містить шкідливих токсинів, що робить її біорозкладною та стійкою.
Подібну упаковку також виготовляють із картопляного та рисового крохмалю. Такі рослини, як картопля, кукурудза, рис і т. д., нагрівають і безпосередньо з них витягують молекули крохмалю. Потім біополімери крохмалю обробляються, нагріваються та перетворюються на остаточну форму упаковки. Крохмаль вважається дуже хорошим біополімером, тому що він виробляється у великих кількостях по всьому світу, 31 мільярд кг на рік, що робить його дуже доступним та дешевим. Доведено, що полімери на основі крохмалю успішно замінюють полістирол та поліетилен.
Хітинова упаковка
Іншим поширеним біополімером, що часто використовується, є хітин. Хітин зазвичай міститься в шкірі комах, клітинних стінках грибів та панцирах молюсків. Така біорозкладна плівка зазвичай виготовляється із суміші крохмалю та хітину, також вона має гарні протимікробні властивості. Ця упаковка використовується в харчовій промисловості, як покриття для фруктів та овочів. Крохмально-хітинові плівки добре захищають продукти, що швидко псуються, і запобігають їх контакту з повітрям.
Упаковка з міцелію грибів
Ще одна популярна альтернатива пінопласту – упаковка, виготовлена з міцелію (грибка), який міститься в грибах. В результаті виходить міцний пакувальний матеріал, здатний захищати продукти від пошкодження та транспортувати їх. Міцні та легкі властивості матеріалу дозволяють йому безпечно доставляти товари, залишаючись стійким.
Крафт папір
Крафт-папір виготовляється з деревної маси. На відміну від звичайного паперу, в крафт – матеріалах використовуються всі види деревини, включаючи смолисту сосну, яка зазвичай не використовується при створенні виробів зі звичайного паперу. Майже всі хімічні речовини, які беруться для виробництва крафт-паперу, можна використати повторно, що робить виробничий процес більш стійким.
Упаковка із натуральної піни
Це спінений матеріал на біологічній основі, виготовлений із кукурудзи, вирощеної США. Його англійська назва – Green Cell Foam. Ви можете утилізувати його, розчинивши у воді або компостуючи матеріал удома або на промислових об’єктах.
Незважаючи на невелику вагу, вона дуже удароміцна та міцна, ідеально прилягає до поверхонь предмета. Ця упаковка багато в чому схожа на звичайну піну, що робить її ідеальною для брендів, яким потрібні матеріали, що амортизують при доставці продукції.
Упаковка із молока
Вчений одного провідного державного науково-дослідного центру у США винайшов матеріал для створення їстівної, водонепроникної харчової упаковки з молочного протеїну – казеїну.
Це покриття може використовуватися для пакування молочних продуктів – молока, сиру, йогурту і не лише їх.
Раніше вже були спроби зробити подібне плівкове покриття, але вони виявилися невдалими, оскільки казеїнові похідні не витримували контакту з водою. Однак Пеггі Томасула, хімічний інженер US Agricultural Research Service (ARS), відкрила метод екстракції казеїну за допомогою двоокису вуглецю високого тиску. Завдяки цьому способу дізналися про природну здатність протеїну формувати водонепроникну плівку.
Казеїн може бути виготовлений у вигляді листів або наноситися безпосередньо на продукт. У будь-якому випадку він захищає продукт від пошкодження та забруднення, оскільки виступає в ролі бар’єру, що захищає від зовнішніх впливів. Харчові казеїнові плівки утримують вологість продукту і тому чудово підходять для пакування сиру, а ламінований плівковий казеїн – для йогуртів. При виробництві упаковки з казеїну до нього можуть додаватися вітаміни та аромати для поліпшення поживних та смакових якостей продуктів.
Переваги біорозкладної упаковки майбутнього
Біорозкладна упаковка або упаковка майбутнього – дуже перспективна альтернатива пластику, яка допомагає пом’якшити довгострокові проблеми, пов’язані з надмірним використанням пластику. Вона виготовляється із відновлюваних матеріалів, на відміну від пластмаси, виготовленої з нафти. Крім того, біополімери синтезуються відносно енергоефективному процесі, що вимагає набагато менше енергії, ніж виробництво пластикових полімерів. Ще однією важливою перевагою біорозкладаної упаковки є те, що вона не токсична для навколишнього середовища та людини. Це значно спрощує їхню утилізацію, і вони не накопичуються з часом, як це відбувається з пластиком. Зрештою, біополімери допомагають знизити нашу залежність від нафти та скоротити викиди CO2. Це, мабуть, найважливіша перевага упаковки, що біорозкладається, оскільки вона допомагає зменшити зміну клімату, що є глобальною проблемою.
Недоліки розкладається упаковки
Незважаючи на те, що біорозкладна упаковка значною мірою є позитивною річчю, вона не ідеальна і має кілька негативних якостей. Одна проблема, яка може виникнути у зв’язку із збільшенням використання біополімерів у довгостроковій перспективі, полягає в тому, що для синтезу біополімерів може знадобитися більша кількість рослинного матеріалу. Якщо ефективніший метод синтезу не буде створений протягом наступних 50 років, нам буде потрібно більше землі для сільського господарства, щоб забезпечити біомасу, необхідну для виробництва всіх необхідних нам біополімерів. Інша проблема полягає в тому, що оскільки це відносно новий процес, нам потрібно побудувати багато нових переробних заводів для виробництва цих біополімерів. Виробництво нових рослин є дорогим, трудомістким та забруднюючим довкілля процесом, який триватиме багато років. Нарешті, в повному обсязі біополімери можна компостувати в домашніх умовах, й у ефективного компостування потрібні спеціальні компостирующие установки.
P.S.
Якщо Вам сподобалася і була корисна ця інформація, поділіться нею в соц. мережах зі своїми друзями та знайомими. Так ви підтримаєте наш проект “Екологія життя“ та зробите свій внесок у збереження довкілля!
